Рахіт та його профілактика | Реферат
Учебные материалы


Рахіт та його профілактика | Реферат



Карта сайта offtherails.ca

НЕСПЕЦИФІЧНА

ТА СПЕЦИФІЧНА ПРОФІЛАКТИКА РАХІТУ

Профілактика рахіту має починатися ще до народження дитини. Головним чином це заходи, які забезпечують нормальний перебіг вагітності, проведення профілактики Д – гіповітамінозу у вагітних обґрунтовується тим, що формування плоду та обмін речовин у ньому залежить від достатньої забезпеченості вагітної вітаміном Д-З, додаткове введення вагітним вітаміну Д-З знижує у дітей ступінь гіпокальцієміт, гіпофосфатемії, а також можливості виникнення дефектів емалії зубів у подальшому житті дитини.

Питання про специфічну дорогову профілактику має вирішуватися залежно від стану здоров’я жінки, її професії, побуту, умов життя і харчування. Незалежно від пори року жінкам із токсикозом вагітних (гестозом). Хронічною екстрагенітальною патологією (цукровий діабет, гіпертонічна хвороба, ревматизм).

Клінічними проявами недостатньо кальцію (судомні посіпування і зведення мазів. Парестезії. Біль у кістках, множинний карієс зубів) обов’язково треба вживати вітамін Д-З.

Профілактику проводять протягом 6-ти тижнів починаючи з 28-32 тижня вагітності. Призначаючи щодня вітаміну Д-З у дозі 1000-2000 МО. Крім цього вагітна жінка повинна багато часу перебувати на свіжому повітрі. Раціонально харчуватися з споживанням великої кількості білка (по 2 г на 1 кг маси тіла) із включенням у раціон вітаміні, овочів, фруктів, до настання вагітності жінці необхідно санувати всі вогнища інфекції.

Антенатальна профілактика рахіту не включає необхідності проведення певних заходів у постнатальному періоді розвитку дитини.

Специфічна профілактика

Організація правильного харчування з перших днів життя дитини є одним з найважливіших профілактичних заходів. Оптимальним для дитини грудного віку є природне вигодовування, жінкам, що годують груддю для забезпечення дитини вітамінами необхідно з перших днів після пологів регулярно призначати полівітамінні препарати по 1000 МО вітаміну Д-З на добу.

Дітям, які перебувають на грудному вигодовуванні, рекомендується призначення з 1,5 –2 міс. Тертих яблук або яблучного пюре. В цьому ж віці призначають фруктовий сік. З 3 міс. – чверть курячого яйця – з 4,5 міс. Овочеві пюре, сир, вівсяну або гречану кашу, з 5 міс. – відварену протерту телячу, кролячу або курячу печінку (по ½ чайної ложки 2 рази на день), з 6-7 міс. – м’ясне пюре з телятини, кролятини, курячого м’яса, з 7-8 міс. Рибу, кефір, або молоко.

Якщо виникає необхідність перевести дитину на раннє змішане або штучне вигодовування, слід використовувати адаптовані, наближені до складу жіночого молока молочні суміші. З метою контролю за годуванням хворої дитини необхідно підрахувати інгредієнтів їжі та її енергетичної цінності.

Для профілактики рахіту у дітей раннього віку згідно з рекомендаціями експертів ВООЗ та провідних вітамінологів вітамін Д-З призначається у дозі 400-500 МО на добу з урахуванням перебігу вагітності та стану здоров’я дитини (додаток 1,2) Щодобове призначення вітаміну Д-З у такі дозі забезпечує фізіологічний рівень його активних метаболітів у крові дітей.

При вигодовуванні адаптованими сумішами, які містять вітамін Д - з щоденна профілактична доза призначається з урахуванням вітаміну, щo міститься в суміш до сумарної дози б 400 . 500 мо. При труднощах урахування профілактичної дози, яку отримують із сумішей. Доза препарату вітаміну Д - з повинна бути знижена 1 складати 200-250 мо.

Особлива чіткість у контролі за профілактичними дозами та їx обов’язковими застосуваннями повинна бути по відношенню до дітей із групи ризику. До групи ризику по розвитку рахіту відносяться діти, народженні від жінок з відхиленням у стані здоров’я. Ускладненнями під час вагітності, пологів, діти які перехворіли б ранній неонатальний період респіраторними та іншими захворюваннями. Недоношені, незрілі та з малою вагою діти. Діти що страждають алергічним діатезом, особливо ексудативною ентеропатією, діти що одержують протисудомну терапію, діти з первинним або вторинним синдромом порушеного всмоктування в кишечнику, захворюваннями печінки, із зниженою активністю.

Особливу групу ризику становлять діти з родинними обстеженнями по рахіту з огляду на можливість спадково детермінованих дефектів метаболізму фосфору і кальцію.

Для профілактики рахіту, у дітей з групи ризику призначають вітамін д - 3. З 2-х тижня життя по 500 мо на добу протягом 2-х років з можливими перервами влітку /травень - серпень/. Доза вітаміну д-3 для недоношених дітей з групи ризику може бути підвищена з 500 мо до 1000-2000 мо на добу. Дітям також показані курси полівітамінних препаратів, що містять аскорбінову кислоту. Вітаміни групи В.

Цe сприяє поліпшенню обмінних процесів в організмі і підвищення ефективності вітаміну д-3. Позитивно зарекомендувала себе специфічна постнатальна профілактика рахіту у вигляді курсового призначення холекальціферолу з інтервалами між курсами 3 місяці. Курсовий метод було розроб­лено на основі вивчення обміну вітаміну д-3 в організмі та вмісту його активних метоболітів у сироватці крові. Встановлено, що при призначенні віденіну з у дозі 2000 мо вітаміну д-3 на добу протягом зо діб. Фізіологічний рівень його активних форм підтримується організмі протягом 2-х місяців після закінчення його прийому. Тому повторні курси необхідно проводити через з міс. від закінчення прийому препарату.

Доношеним дітям вітамін д-3 призначають по 2000 мо на добу протя­гом зо днів. На другому. Шостому місяцях року життя. У. Подальшому дітям на 2-х роках життя. А при показаннях і старшим дітям до 6-7 років про­водять є профілактичні курси вітаміну д-3 на рік /насамперед взимку та восени/.

Протипокази для призначення профілактичної дози холекальціферолу можуть бути тільки винятковий випадок ідіопатичної кальціурії /хвороба Вільямса-Бурне/ гіпофосфатазія, а також органічні перинатальні ушкодження цнс з симптомами мікроцефалії, краніостенозу.

Діти з малим розміром великого тімячка чи його раннім закриттям мають лише відносні протипаказання щодо призначення вітаміну д-3. Їм можна проводити специфічну профілактику рахіту, починаючи з 3-4 місяців життя.

Додаток 1.

ПРОФІЛАКТИЧНЕ ПРИЗНАЧЕННЯ ВІТАМІН Д-3

/віденін 3/ дітям раннього

віку та вагітним жінкам

Групи жінок та дітей

Термін початку специфічно профілактики

Добова доза

вітаміну Д-3

Тривалість

Прийому вітаміну

Д-3

1. Антенатальна профілактика рахіту

Здорові вагітні

З 28-32 тижня вагітності

500 МО

Щоденно протягом 6-8 тижнів

Вагітні з груп ризику

/гестози, цукровий діабет, ревматизм, гіпертонічна хвороба, хронічні хвороби печінки , нирок, клінічні ознаки гіпокаціємії порушень мінералізації кісткової тканини/

,3.28-32 тижня вагітності.

1000-2000 МО.

Щоденно протягом 8 тижнів

ІІ. Постнатальна профілактика рахіту

Доношені здорові діти

На 2-му місяці життя

500 МО

або

Щоденно протягом 3-х років /курсова доза на рік 180 000 МО /або

на 2-му, 6-му 10-му місяці життя

2000 МО

Щоденно протягом 30

днів

/курсова доза на рік

180 000 МО/ у подальшому до 3-х річного віку по 2 -3 курси на рік з інтервалами між ними у 3 місяці/.

Доношені діти з груп ризику по paxіту: діти які народились у жінок акушерською та хронічною екстрагенітальною патологією, діти що страждають синдромом мальабсорбції, при вродженою патологією гепатобіліарної системи з двійні та від по вторинних пологів з малими проміжками часу між ними, а також діти на ранньому штучному вигодовуванні.

на 2-3 тижнях життя

або

на 2-3 тижнях життя

і на 6-му І0-му місяцях життя

500- 1000

МО.

або

2000 МО

2000 МО

Щоденно до досягнення

3-х річного віку

Щоденно протягом 30 днів

Щоденно протягом 30 днів У. подальшому до 3-х річного віку по 2-3 курс на рік з Інтервалами між ними не менш ніж 3 місяці

Діти раннього віку, що часто хворіють

2000-4000МО

Щоденно протягом 30 днів У подальшому 2-3 курси на рік по 2000 МО протягом 30 днів.

Діти, які тривалий час отримують протисудомну терапію/фенобарбітал, седуксен, дифенін/або кортикостероїди, гепарин

2000 –4000 МО

Щоденно протягом 30-4-5 , днів. У подальшому по 2-3 курси на рік з інтервалами між ними не менше ніж 3 місяці

Доношені діти з груп ризику по paxіту, які народились з клінічні ми симптомами природженого рахіту та недостатньою мінералізацією кісткової тканини.

з 10-го дня життя

200-4000 МО

Щоденно протягом 30-45 днів. У подальшому по 3 курси на рік/ 30 днів кожний/ з Інтервалом між ними не менше ніж 3 місяці

Недоношені діти

І ступеня

3 10-14-го дня життя 7

500-1000 МО

Щоденно протягом першого /півріччя життя. У подальшому: по -2000МО на добу протягом місяця 2-3 рази на рік з інтервалами між ними 3-4 місяці

Недоношені діти П-Ш ступеня

З 10-20-го дня життя/після установлення ентераль-ного харчування

1000-2000 з МО

Див. попередній пункт.




edu 2018 год. Все права принадлежат их авторам! Главная